індивідуалізм

індивідуалізм
ІНДИВІДУАЛІЗМ - моральний принцип, що ґрунтується на визначенні пріоритетності автономії і прав особистості. З одного боку, І. є результатом реального розвитку особи і суспільства - від усвідомлення людиною різниці між собою і спільнотою в епоху розкладу первісного суспільства до осягнення нею своїх особистих прав і обов'язків, своєї унікальності та можливостей вибору власної долі - в сучасну епоху. З іншого боку, І. - це течія суспільної думки, в якій відобразився процес осмислення принципу І. на різних його етапах і рівнях, починаючи з давньогрецьк. філософії до сучасних концепцій, які обґрунтовують цінність окремої особистості Р. озквіт І. як течії суспільної думки і як реального феномена людського розвитку пов'язаний з утвердженням капіталістичних відносин і свободи приватного підприємництва, котре вимагало від людини індивідуальної автономії й ініціативи. Тлумачення І. в радянські часи зазнало деформацій, пов'язаних з колективістською сутністю панівної ідеології З. окрема, визнавалося значення ранньої форми І. із притаманним йому позитивним ставленням до свободи совісті, думок, почуттів, свободи людських об'єднань. Разом з тим зрілий I. (XVIII - пер. пол.ХІХ ст.) і його "кризовий" етап (кін. XIX - XX ст.) трактувалися як вияв класових інтересів буржуазії, джерело волюнтаризму та анархії. Ці ідеологічні спрощення стояли на заваді філософському обґрунтуванню індивідуальних інтересів людини, її самоцінності, моральної гідності і відповідальності.
О. Левицька

Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. - К. : Абрис (Бібліотека Державного фонду фундаментальних досліджень). . 2002.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "індивідуалізм" в других словарях:

  • індивідуал — іменник чоловічого роду, істота індивідуал рідко …   Орфографічний словник української мови

  • індивідуалізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • індивідуаліст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • індивідуал — а, ч., рідко. Те саме, що індивідуаліст …   Український тлумачний словник

  • індивідуаліст — а, ч. Людина, що виявляє індивідуалізм у поглядах, поведінці …   Український тлумачний словник

  • індивідуалізація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • індивідуалізований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • індивідуалізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • індивідуалістичний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • індивідуалістичність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • індивідуалістично — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»